КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 22 квітня 2006 р. N 229-р
Київ
Про схвалення Концепції Загальнодержавної
програми "Національний план дій щодо
реалізації Конвенції ООН про права дитини
на 2006-2016 роки"
1. Схвалити Концепцію Загальнодержавної програми "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на 2006-2016 роки", що додається.
Визначити Мінсім'ямолодьспорт державним замовником Програми.
2. Мінсім'ямолодьспорту разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити проект Загальнодержавної програми "Національний план дій щодо реалізації
Конвенції ООН про права дитини на 2006-2016 роки" та подати його до 1 травня 2006 р. Кабінетові Міністрів України.
Прем'єр-міністр України Ю.ЄХАНУРОВ
Інд. 28
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 22 квітня 2006 р. N 229-р
КОНЦЕПЦІЯ
Загальнодержавної програми "Національний
план дій щодо реалізації Конвенції ООН
про права дитини на 2006-2016 роки"
Загальна частина
Загальнодержавна програма "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на 2006-2016 роки" (далі - Національний план дій) розробляється на виконання Указу
Президента України від 11 липня 2005 р. N 1086 ( 1086/2005 ) "Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей", який визначив реалізацію державної політики щодо захисту прав дітей одним з
основних напрямів діяльності органів виконавчої влади.
Передбачає розроблення такого плану дій і Підсумковий документ спеціальної сесії в інтересах дітей Генеральної асамблеї ООН "Світ, сприятливий для дітей", що підписаний Кабінетом
Міністрів України 10 травня 2002 року.
З метою реалізації державної політики щодо захисту прав дітей прийнято Закон України "Про охорону дитинства" ( 2402-14 ), який визначив охорону дитинства загальнонаціональним пріоритетом,
активізовано процес законотворення щодо захисту прав дітей, що сприяло розвитку системи надання професійної допомоги дітям та сім'ям з дітьми, багаторазово збільшено розміри допомоги при
народженні дитини, допомоги на дітей-інвалідів, дітей, що перебувають під опікою та піклуванням, інших виплат, створено мережу служб та закладів для захисту і підтримки дітей, що
знаходяться у складних життєвих обставинах. Починаючи з 1996 року готується щорічна державна доповідь про становище дітей в Україні, яка презентується громадськості та міжнародній спільноті.
Економічні, соціальні, екологічні та інші проблеми торкнулися в першу чергу найбільш соціально незахищеної категорії населення - дітей.
Протягом останніх років зберігається тенденція до погіршення стану здоров'я дітей. За даними МОЗ, у 2004 році розповсюдженість захворювань у дітей віком до 14 років становила 1790,9 випадка
проти 1745,9 випадка у 2003 році, віком 14-18 років - 1307,39 випадка проти 1277,21 у 2003 році.
Високий рівень захворюваності дітей зумовлений такими факторами, як поширення шкідливих звичок, зокрема вживання алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, а також
ранній початок статевого життя. Залишаються високими показники дитячої інвалідності: на кінець 2004 року нараховувалося майже 136 тис. дітей-інвалідів, що становить 1,4 відсотка загальної
кількості дітей.
На обліку в закладах охорони здоров'я у 2004 році перебувало 3855 ВІЛ-позитивних дітей віком до 14 і 172 дитини від 15 до 17 років, а хворих на СНІД - відповідно 148 і 3 дитини.
На реформуванні та модернізації освіти дітей негативно позначається недостатнє забезпечення навчальних закладів сучасними підручниками та навчальними посібниками, технічними засобами,
комп'ютерною технікою, іншим обладнанням. Поширення практики надання платних послуг у сфері освіти зробило їх малодоступними для дітей, які виховуються у родинах з низьким рівнем
матеріального забезпечення. Крім того, відбувається таке негативне явище, як ліквідація дошкільних навчальних закладів. За минулий рік їх кількість зменшилася на 281 (у містах - 169, селах - 112).
Спостерігається постійне збільшення кількості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - це понад 96 тис. осіб, з них майже 62 тис. перебуває у закладах для дітей-сиріт та
дітей, позбавлених батьківського піклування, що на 71 відсоток більше, ніж у 1995 році. При цьому 90 відсотків дітей втратили сім'ю через відмову батьків опікуватися долею дитини.
Протягом останніх п'яти років зменшилася майже на 40 відсотків кількість усиновлених дітей з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (у 2000 році - 2043, у
2004 - 1492 особи).
Діти, позбавлені батьківського піклування, потрапляють у сферу впливу кримінальних структур, займаються жебракуванням, бродяжництвом. Є факти сексуальної експлуатації, насильства,
жорстокого поводження з дітьми та торгівлі ними.
Відсутність у державі системи ювенальної юстиції, орієнтованої на профілактичні заходи, призводить до збільшення кількості дітей, що перебувають у конфлікті із законом.
Основними причинами ситуації, що склалася, є: загальне зниження рівня життя населення, безробіття одного або обох батьків, виїзди їх до інших країн чи регіонів з метою
працевлаштування;
збільшення кількості неблагополучних сімей та розлучень, асоціальна поведінка батьків, ухиляння або відсторонення батьків від виконання своїх обов'язків з виховання дітей, жорстокість і
насильство в сім'ях;
недостатнє фінансування навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, культури, соціального захисту;
відсутність соціальних стандартів діяльності служб, що працюють з дітьми;
існування застарілої системи опіки та піклування над дітьми;
низька активність територіальної громади у розв'язанні
проблем дітей.
Мета і завдання
Метою Національного плану дій є визначення шляхів урегулювання питань ефективного забезпечення та захисту прав дітей з урахуванням Цілей розвитку тисячоліття та стратегії Підсумкового
документа спеціальної сесії в інтересах дітей Генеральної асамблеї ООН "Світ, сприятливий для дітей".
Для досягнення зазначеної мети у Національному плані дій слід передбачити:
пріоритети і принципи реалізації державної політики щодо поліпшення становища дітей, захисту їх прав відповідно до міжнародних зобов'язань;
стратегію досягнення загальних цілей Національного плану дій;
шляхи реформування і приведення системи забезпечення та захисту прав дітей у відповідність із сучасними умовами та реальними потребами дітей;
організацію роботи з надання психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, соціально-економічних юридичних, інформаційних та інших послуг дітям незалежно від місця проживання;
заходи щодо індивідуального фізичного, розумового, духовного розвитку кожної дитини;
удосконалення законодавства у сфері захисту прав дітей;
розширення використання інформаційного простору для висвітлення питань соціально-правового захисту дітей;
заходи посилення відповідальності батьків або осіб, що їх замінюють, посадових осіб за виконання своїх обов'язків щодо догляду, виховання дітей та захисту їх прав;
удосконалення системи контролю та моніторингу дотримання прав дітей.
Виконання завдань Національного плану дій здійснюватиметься у сфері охорони здоров'я, освіти, захисту прав дітей, їх культурного і духовного розвитку, забезпечення участі в житті суспільства, а
також міжнародного співробітництва з питань захисту прав дітей.
Фінансове забезпечення виконання
Національного плану дій
Витрати, пов'язані з виконанням Національного плану дій, здійснюються починаючи з 2006 року за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також інших джерел.
Очікувані результати
Виконання Національного плану дій дасть можливість: створити систему захисту та збереження здоров'я дітей;
створити умови для повноцінного життя у суспільстві дітей-інвалідів та дітей з вадами фізичного та розумового розвитку, здобуття ними освіти, професійної підготовки,
забезпечення конкурентоспроможності на ринку праці, працевлаштування;
активізувати процес формування у дітей здорового способу життя, забезпечити їх широке залучення до фізичної культури і спорту, поліпшити оздоровлення та відпочинок дітей;
створити систему надання психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, соціально-економічних, юридичних, інформаційних та інших послуг дітям незалежно від місця
проживання;
забезпечити зміцнення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров'я і культури, навчальних закладів;
реформувати систему закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
розробити та впровадити механізм надання соціальної допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, за принципом "гроші ходять за дитиною";
поширити форму сімейного виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, як пріоритетну;
активізувати процес усиновлення;
здійснювати захист дітей-біженців, дітей трудових мігрантів та інших;
впровадити систему ювенальної юстиції;
здійснювати захист дітей від жорстокого поводження, експлуатації та насильства;
активізувати діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадськості щодо підтримки сімей з дітьми;
пропагувати кращі здобутки національної культури та духовної спадщини, національно-патріотичного виховання дітей, здійснювати виявлення та підтримку обдарованих дітей;
забезпечити широку участь дітей у житті суспільства;
підтримувати громадські організації, діяльність яких спрямована на соціальне становлення та розвиток дітей;
активізувати діяльність територіальної громади стосовно захисту прав дітей;
забезпечити організацію соціальної реклами та широке висвітлення у засобах масової інформації питань соціально-правового захисту дітей, виконання положень Конвенції
ООН про права дитини ( 995_021 ), проблем дітей, які знаходяться у складних життєвих обставинах.
У Національному плані дій обов'язково передбачається проведення моніторингу, оцінки ефективності заходів, що здійснюватимуться.
Виконавцями Національного плану дій разом із державними органами можуть бути громадські організації, міжнародні фонди.